Він увесь небесно-блакитного кольору, із синіми - пресиніми добрими очима і біленькою плямкою на правому поплавці. Кожен з нас бачив дельфіна Волошика і грався з ним. Але то було так давно, що ніхто цього не пам’ятає, а якщо і згадує, то лише як чарівний сон…
Волошик живе у Ріці Часу і бавить ще ненароджених немовлят, а коли настає час, приводить маля на берег Життя. Йому сумно, хоч знає, що ще недовго приходитиме і гратиметься з маленьким хлопчиком чи то дівчинкою. Але… недовго… Згодом малята дорослішають і зовсім забувають свого друга .
А Волошик пам’ятає усіх своїх вихованціві дивиться на них з Вічності. Добрими мудрими очима.
Глянувши вночі на змучених, стомлених денною працею і турботами людей, побачите, як їхніми обличчями блукає дитяча усмішка … То їм сниться, як на своїй лискучій спинці, обнявши поплавцем з білою плямкою, несе їх у безтурботну країну дитинства забутий друг, небесно – блакитний дельфін Волошик.
Тетяна Полубко,
Чернівці, Україна
Писати й малювати - навіть не знаю, що люблю більше.
Прочитано 8064 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Дочь Ифтаха* - zaharur Ответ на стихотворения foru.ru/slovo.300.3.html
и foru.ru/slovo.21643.3.html
---------------------------------
* Ифтах - в рус. переводе Иеффай - судья Израиля, давший обещание
принести в жертву Богу то, что первое выйдет к нему навтречу после победы над врагами (см. книгу Судей, 11 гл.)
Более подробные размышления об этом можно найти здесь:
yaspis.moy.su/forum/20-58-1
=================================================================
Итак умоляю вас, братия, милосердием Божиим, представьте тела ваши в жертву живую, святую, благоугодную Богу, [для] разумного служения вашего,
(Рим.12:1)
---
