Богданова Наталья,
Россия. Москва
Господь принял меня в семью Своих детей в 1999 году. Работаю врачом.
Несколько лет своими стихами говорю людям о любви Христа.
За все, что было, есть и, конечно, будет в моей жизни благодарю моего Спасителя! e-mail автора:bogdanova_n@list.ru
Прочитано 3697 раз. Голосов 4. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Вопиющая невоспитанность! Комментарий автора: Спасибо за отзыв.
С Фомой уже ничего не поделаешь, а мы будем стараться расти.
Васильева Валентина
2011-03-01 00:33:24
Благослови вас Господь! Порадовали, устами младенца глаголет истина. Иногда хочется защитить Фому, но к счастью он уже с Иисусом, который точно знает что Фома верующий.
Иван Онюшкин
2011-03-01 14:13:27
Судить апостолов грешно!
Иван Онюшкин
2011-03-01 17:20:26
Коль не об чем писать, то лучше не пиши!
Чуракова Елена
2011-03-24 13:31:24
Молодец,сестра.У тебя все житейское.Продолжай в том же духе.Аминь!!!!!!!
Незлой
2011-03-24 20:07:58
Отлично!
Настоящее воспитание предполагает веру!!!
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Поэзия : Рождение Ангела. - Любовь Дударева Бог подарил нам девочку, мою внучку. Она родилась на счастье всем близким и знакомым.Мы славим Бога любя и уважая друг друга, поддерживая и радуя друг друга неземным Светом Божией Любви. Мы все желаем вам познать нашего Бога, Всмогущего Отца, познать Его нежность и Любовь. Мы молимся за благословление вас и всех Божиих Детей. Слава Отцу и Сыну и Духу Святому.